РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ МАСАЖ

РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ МАСАЖ

Курси масажу в реабілітації - вивчення загальновідомих і часто обговорюваних захворювань, причини виникнень і способи ефективного впливу за допомогою масажу і ЛФК. Курс передбачає освоєння техніки масажу при різних захворюваннях органів і систем.

ПРОГРАМА КУРСИ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО МАСАЖУ

• Складання програми реабілітації: масаж і лікувальна гімнастика.
• Ознайомлення з основними хворобами (проблемами) опорно-рухового апарату, причини їх виникнення, основні принципи профілактики та оздоровлення.
• Фізіологія - анатомія в контексті фізичної реабілітації
• Масаж в систему якого входять: лікувальний, класичний оздоровчий, спортивно-оздоровчий, сегментарно-рефлекторний, точковий, періостальний, лімфодренажний. Антицелюлітний масаж.
• Корекція хребта. Лікувально відновлювальна гімнастика з елементами ЛФК дихальних гімнастик.
• Основні принципи здорового способу життя, харчування, режим дня.
• Ознайомлення з роботою діючого центру фізичної реабілітації, можливость участі в робочому процесі.
• Практичні заняття з лікувальної фізичної культури, пасивне і активне проведення занять.

Курси підготовки фахівців реабілітаційного масажу включають в себе навчання проведенню групових та індивідуальних тренувань по ускладненим методикам, а також навчання пасивної і активної формі проведення занять.

Після закінчення курсу (при відсутності мед освіти) можлива робота в спа-салонах, фітнес-центрах, бази відпочинку-санаторії, кабінетах, приватна практика. При наявності мед освіти в медустановах.

КУРСИ МАСАЖУ І ОСНОВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Повноцінне функціонування рухового апарату є ключовим в понятті «здорова людина». А здоров'я, в свою чергу, це одна з основних складових поняття «якість життя». І саме фізична реабілітація це той інструмент, за допомогою якого можливо ПОМІТНО підвищити якість життя людини.

Фізична реабілітація - (англ. Physical therapy) це використання з лікувальною і профілактичною метою масажу, фізичних вправ і природних чинників у комплексному процесі відновлення здоров'я. Цей процес включає в себе досягнення фізичного, психологічного, емоційного і соціального благополуччя.

У ЧОМУ Ж РІЗНИЦЯ МІЖ РЕАБІЛІТОЛОГОМ ТА МАСАЖИСТОМ?
 

Поняття реабілітолог набагато ширше, ніж поняття масажист. Якщо масажист, як правило, при опитуванні обмежується визначенням неврологічних, зовнішніх проявів проблеми, і вплив на організм пацієнта вибудовує виходячи тільки з цієї інформації, то реабілітолога цікавить набагато більший обсяг інформації. Більшою мірою його цікавить причина проблеми і ті чинники, які її погіршують в повсякденному житті. Виходячи з цього, будується процес реабілітації і найголовніше - профілактики, виходячи з повсякденних навантажень.

Також в арсеналі реабілітолога є більший набір методів впливу - це різні види масажу, фізичні вправи традиційних і нетрадиційних систем, рекомендації по режиму дня, профілактиці, зменшення патологічної навантаження протягом дня.

Якщо це необхідно, реабілітолог може порадити звернутися до лікаря вузької спеціалізації для уточнення діагнозу і можливості безпечно використовувати той чи інший метод впливу.

Фізичну реабілітацію слід розглядати як лікувально-педагогічний і виховний процес або, правильніше сказати, освітній процес. Так як основним засобом фізичної реабілітації є масаж і фізичні вправи, застосування вправ - це завжди педагогічний, освітній процес. Якість його залежить від того, наскільки методист опанував педагогічною майстерністю і знаннями.

Тому всі закони і правила загальної педагогіки, а також теорії та методики фізичної культури надзвичайно важливі в діяльності реабілітолога. Він повинен бути хорошим педагогом - фахівцем з фізичного освіти, фізичної культури і в той же час володіти глибокими знаннями сутності патологічних процесів і хвороб, з якими йому доводиться зустрічатися у своїх пацієнтів.

У завдання реабілітолога входить оцінити стан пацієнта, виявити причину виникнення патології і чим вона посилюється в повсякденному житті, вибрати найбільш ЕФЕКТИВНУ І БЕЗПЕЧНУ методику відновлення і дати рекомендації з профілактики. Він повинен вміти визначати, які методи і засоби нададуть загальний вплив на організм, а які - місцеве, локальне або, краще сказати, специфічне, диференціювати навантаження в залежності від виду патології і стану хворого.